Брати Гонкури – це одні з основоположників натуралізму в французькій літературі, а «Жерміні Ласерте» – мабуть, їхня найбільш неоднозначна річ. Це історія гріхопадіння служниці Жерміні – описана від сумної юності до не менш сумної смерті, історія безвихідна, затхла, пройнята брудною фізіологією. Практично нарівні з Жерміні присутня й інша головна героїня – мабуть, єдина позитивна у цій історії – мадемуазель де Варандейль, господиня Жерміні, в її образ вкладено всі уявлення братів Гонкур про чесноти і праведний спосіб життя. Препарувати життя нижчого класу у Франції XIX століття братам Гонкур вдалося так добре, що від описів бруду, аморальності й розпусти стає фізично млосно.
